Анотація

Незаконне збагачення є відносно новим злочином, адже відповідальність за нього передбачена в новій статті КК, яка діє з кінця 2019 року, тому притягнення до відповідальності в Україні можливе лише за фактами незаконного збагачення, які відбулись після цього часу. Наразі жодна справа за незаконне збагачення не передана до суду, що свідчить про серйозні складнощі у розслідуванні та доказуванні таких фактів у правоохоронних органів. Тому дуже важливим є забезпечити практичних працівників науковими рекомендаціями щодо вивчення закономірностей злочинної діяльності у формі незаконного збагачення.

Метою статті є дослідження криміналістичної характеристики незаконного збагачення. Для досягнення цієї мети автори використали комплекс загальнонаукових та спеціальнонаукових методів пізнання: діалектичний метод пізнання об’єктивної дійсності; метод порівняльного аналізу, порівняльно-правовий; герменевтичний; системного аналізу та формально-логічні (синтез, аналіз, дедукція, аналогія).

Криміналістична характеристика незаконного збагачення включає в себе такі елементи, як: особа злочинця, предмет безпосереднього злочинного посягання, спосіб вчинення кримінального правопорушення, типова слідова картина.

Особа злочинця чітко визначена в примітці до статті 368-5 КК України, ними є виключно особи, які уповноважені на виконання функцій держави і місцевого самоврядування. Такі особи завжди мають корисливий мотив, зазвичай займають високі посади та мають високий соціальний статус. Якщо особа набула активи до її призначення на певну посаду, її не можна притягнути до відповідальності за незаконне збагачення. Ці категорії кримінальних проваджень завжди розпочинаються щодо конкретної особи.

Предмет безпосереднього злочинного посягання незаконного збагачення складають різноманітні активи, які перераховані у примітці до ст. 368-5 КК України. У 2024 році мінімальна сума таких активів має становити більше 9 841 000 грн.

Спосіб незаконного збагачення завжди передбачає активні дії і не може вчинятись у формі бездіяльності. Спосіб включає дії з підготовки, вчинення та приховання цього злочину, зазвичай, отримуючи активи, особа вже планує способи їх приховання. Способи приховання також є різноманітні: оформлення прав на майно на інших осіб, виведення активів за кордон, заниження офіційної вартості активів чи придбання копій, вказівка додаткових доходів у вигляді виграшів, призів.

Типову слідову картину незаконного збагачення складають групи матеріальних та ідеальних слідів, ключове місце серед яких займають різні документи, якими оформлювались права на активи, декларація особи, документи, пов’язані з перевіркою декларації, та самі предмети злочинного посягання (гроші, цінності, нерухомість, авто тощо). Джерелами ідеальних слідів зазвичай є колеги по роботі, які можуть повідомити інформацію про певний рівень життя особи, а також працівники контролюючих органів щодо процедури перевірки декларації чи моніторингу способу життя особи.

Ключові слова: криміналістична характеристика, незаконне збагачення, досудове розслідування, елементи криміналістичної характеристики.